- балакуха
- —————————————————————————————балаку́хаіменник жіночого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
балакуха — и, розм. Жін. до балакун … Український тлумачний словник
балакуха — (та, хто полюбляє багато поговорити), говоруха, базіка(ло), лепетуха, пащекуха, белькотуха, сорока; ц[с]окотуха, ляск(от)уха, торохтійка, тарахкотілка, талалайка, скрекотуха, щебетуха (та, хто говорить безперестанку і швидко) Пор. балакун … Словник синонімів української мови
говоруха — и, ж., розм. Та, що любить поговорити; балакуха … Український тлумачний словник
дроботуха — и, ж. Говорунка, балакуха … Український тлумачний словник
цьохля — і, ж., діал. Балакуха, пліткарка … Український тлумачний словник
балакун — (той, хто полюбляє поговорити, балакуча людина), балаклій, балакайло, говорун, торохтій, лепетун, лепетень; баляндрасник (той, хто полюбляє занадто говорити, пересипаючи мову жартами); балясник, веселун, щебетун, щебетій, цвентюх, цокотун (той,… … Словник синонімів української мови
ґадачка — кы, ж. Ол. Балакуха, говорунка … Словник лемківскої говірки